Ворсклянська затока
Вчора, перед нерестовою забороною, вирішили з колегою перевірити, чи не втрачено навички твічингу за зиму. Погода була теплою, навіть оксамитовою. Як писав Котляревський: "...було ні холодно ні жарко, а саме так, як в сіряках..." Щука віднерестилася і досить активна. Додому поїхала "полторушка", а от "п'ятірочка", яка додала приємних вражень, виявилася з такими великими виразками, які до того ж кровили, що жах. Випустив її, бо був далеко від берега. Ще випустив дрібну, кимось покусану. Додав оптимізму той факт, що єгеря перевіряли рибалок на наявність дрібної щуки в уловах. Гроші не стягали. Приємно.
P.S. Останні події в країні утворили у мізках якусь директорію, яка відповідає за національну свідомість чи то загострення усвідомлення своєї національної приналежності. Вибілений сонцем та дощем очерет, на фоні синього неба, здавався величезним, таким рідним прапором.
СЛАВА УКРАЇНІ!
|