В цю мить перше, що приходить - написати
"Слава Україні!".
На мою думку, в ціх двох словах на цей час сконцентрована вся любов до Рідної України, що прокинулась у лютому цього року (перед початком справжньої Української Весни) майже у кожного українця - і не важливо, хто він за національністю - він є часткою
Великого Українського Народу.
Зараз я хочу згадати те - за що стояли всі люди на Майдані, що саме стало тим поривом, завдяки якому всі вийшли на вулиці Києва та інших місць.
Найкраще це свого часу описав Т.Г.Шевченко...Прошу прочитати....
Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє.
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!