[LEO 1979]

Були з Ярославом на славнозвісному кар’єрі з метою наловити мішок карасів і півмішка ротанів (кажуть таке там можливе, та навіть двоюрідний кум троюрідного свата був очевидцем тих подій, правда ще до Чорнобиля, ну то таке).
Популярність місця вочевидь була продемонстрована кількостю бажаючих карасьвої крові: с кожного більш менш зручного місця стирчала пара-трійка вудок, а якісь хлопці навіть розклали повноцінний карповий арсенал з родподами, та здається навіть електронними сигналізаторами. Після їх закидання, хвилі з хвилин десять не могли заспокоїтися в місцевих очеретах.
Ну ми теж не втрачаючи часу (було вже 7 «з копійками») швиденько розклали по пару вудок, підгодували (сипучка з магазину, рублені червоні хробаки та добра жменя різнокольорового білого) і……. а нічого. З наживок пробував червоного, білого, горохову мастирку та манку. Потім зрідка на червоного почали покльовувати дрібненькі ротанчики, двоє з яких навіть досягли аж 10 сантиметрової довжини. Жаданого карася ми так і не дочекалися.
Втім рахую поїздку вдалою, місцину з повним правом можна назвати мальовничою: чудове лісове озеро в оточенні соснового лісу, пташиний спів, повітря…Треба буде обов’язково ще навідатися в ці краї, якщо не на рибу то на гриби та ягоди.
А все ж таки мабуть «карась в нєрєстє», як безапеляційно заявив напередодні мій колега по роботі відмовляючись від поїздки з нами.
Дякую за увагу!