[Niki]

Вмовивши батька сходити на тренування перед завтрашнім змаганням, вирішили піти на затоку Верблюд. З самого ранку була сонячна погода зі слабеньким вітром. Вчорашні хмари «роз`їдало» сонячне проміння. Зібравши до купи заготовлене з вечора спорядження, вирушили в дорогу. Місце ловлі вибрав батько. Я вирішив покластись на його знання про тутешні місця і не сперечатись. Початок тренування видався гарним. У повітрі пахло свіжістю минулої ночі. Хижак викривав своє місце знаходження за атаками малька, який грівся на вранішньому сонечку. Перші закидання нічого не принесли. Вирішили піти на захід… Вже на першому повороті у мене на маньячку серебристого кольору зійшов невеликий під`язок. Тато, проводячи воблер по кромці трави, відзначився маленьким щупачком! Відразу після цього вже мені вдалося відзначитися манюньким під`язком. Настрій різко покращився, бо я вважав, що ми взагалі нічого не зловимо! Рушили далі… За кожним новим поворотом ми зустрічали ще більше попловочників та доночників: вихідний все-таки. На одній із мілин ми з батьком записали у свій актив по окуню. Вийшовши на місце за рельєфом схоже на місце завтрашніх змагань, я продовжив обловлювати мілину за допомогою маньячки, а тато, який весь ранок експерементував з приманками, поставив відомий всім шанувальникам творчості японців Java Stick. Після кількох забросів батьків спін видав дугу, адже жижак не хотів здаватись без бою! Вже в метрах десяти від берегу трапилось те, чого ні я, ні тато зовсім не хотіли: єкземпляр зірвався! Це був судак вагою 500-600 гр. Але ця прикрість нас не деморалізовала. Я піймав ще одного окуня на маньячку. Майже відразу в мого напарника трапився ще один удар! І, коли промайнула думка, що це були водорості, з води виринув неочікуваний гість. На Java Stick спокусився невеликий рак! Залишивши це місце і змінивши насадку на колебло Smith Pure 1,5g зелено-червоного кольору, з першого ж діагонального кидка трапилась атака риби, яку я прийняв за окуня. З другого піймався 10-20 гр. окунчик. Попри прохання батька змінити колебло на маньячку я вперто вірив у свою приманку! І за це був нагороджений. Трохи далі трапилась потяжка. На моїй вудці повис мій перший в житті судак, що взяв на мілині. І хоч його вага була далека від ідеалу, я все одно був щасливий! Змінивши джавіка на воблерок Мasu Мaster 38F, тато повторив моє досягнення тричі. Пройшовши трохи далі і зрозумівши, що часу до кінця рибалки залишилось не так багато, батько підтримав мою пропозицію повернутися на судакове місце. Це була гарна думка! Я на ту саму колебалку спіймав ще двох судачків, а тато не тільки також спіймав 2-х судачків а й 250 гр. «кокуня» на силікон кольору машинного масла (relax)! З хорошими думками ми повертались додому. Всі рибини були випущені неушкодженими з повітряної в`язниці у рідну стихію! Повний гарних вражень я ліг спати...