[Sborisych]

Натхнені грою нашої збірної, вирішили знову перевірити наявність судаків на просторах водосховища, яке носить ім’я славетного міста Києва. Після обіду прибули на місце подій, та були вражені великими хвилями, які вирували на поверхні води. Не так сталося як гадалося. Що ми тої негоди злякаємось?
Човен вітчизняного виробництва"Фінвал" вправно різав хвилі водосховища. Ловити при такій хвилі було зовсім не камільфо, але як казав Леонід Макарович :"Маємо те, що маємо".
Чомусь згадались рядки вірша Сосюри.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
І Ненька нам віддячила. Навіть зять Влада, який навчався мистецтву риболовлі у свого старшого наставника, показував дуже пристойні результати. В цілому свою рибу знайшли, бо шукали. Фотографували мало, бо клювало.
Як би сьогодні не на роботу, то сіли би десь під грушкою, насмажили б риби та й по холодній чарчині.
Слава Україні!
фото (с) Paranoid